Лис 23

19 листопада 2015 року відбулася виробнича нарада в приміщенні Львівського облводресурсів

19 листопада 2015 року відбулася виробнича нарада в приміщенні Львівського облводресурсів щодо підсумків діяльності водогосподарсько-меліоративного комплексу за 9 місяців 2015 року.

Вер 07

Лист-відгук на наукову працю “Методи досягнення покращення роботи внутрішньо-господарської меліоративної мережі”, розробленої інженерами-гідротехніками Дрогобицького УВГ під керівництвом начальника управління Демчука Г.Г.

Лист 1Лист 2

Січ 27

МОНОЛОГ ЮВІЛЯРА

Газета “Галицька зоря” №3 від 16.01.2015р.

СтаттяСтаття 001

Монолог ювіляра

Монолог ювіляра

Гру 16

Методи досягнення покращення роботи внутрішньогосподарської меліоративної мережі

Назва організації –  Дрогобицьке управління водного господарства.

 Поштова адреса організації –  м. Дрогобич 82-100 , вул. Індустріальна, 5 Львівська область.

 Науковий керівник теми – Демчук Георгій Георгійович.

Контактний телефон – 032- 44-2-31-92

 

І. Наявність меліоративних систем в зоні діяльності УВГ.

 

Дрогобицьке управління водного господарства обслуговує меліоративні системи та водогосподарські об’єкти в трьох адміністративних районах Львівської області – Дрогобицькому, Стрийському та Сколівському. В зоні обслуговування управління знаходиться  9  осушних систем, загальною площею  55,8 тис. га : Тершаківська о.с. – 2989 га, Бистрицька о.с. – 5582 га,  Тисменицька о. с. – 8564 га, система гончарного дренажу – 12878га у Дрогобицькому районі, Нежухівська о.с. – 6298 га, о.с. Жижава – 2590 га, Бережницька о.с. – 3165 га, о.с. Сукіль – 2633 га, о.с. Вівня – 3071га, система  гончарного дренажу – 7666 га у Стрийському районі, система гончарного дренажу – 323га у Сколівському районі.

Оснащеність  меліоративних систем характеризується такими параметрами: протяжність каналів на міжгосподарській меліоративній мережі становить 763,3 км, а на внутрішньогосподарській – 665,9 км, гідротехнічних споруд на м/г мережі – 501 шт. ( в т.ч. шлюзів-регуляторів – 109 шт.), а на в/г мережі – 818 шт. ( в т.ч. шлюзи-регулятори – 89 шт.).

Основним завданням як управління так і власників меліоративних фондів є забезпечення їх працездатності як цілісних технологічних комплексів, призначених для підтримання оптимального водно-повітряного режиму, який забезпечує сприятливі умови для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур.

 

ІІ. Проблеми експлуатації внутрішньогосподарської  меліоративної мережі.

 

Для покращення стану меліорованих земель, збереження їх цілісності, ефективної експлуатації, відповідно до законів України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про меліорацію земель» та Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 р. №1253  вся внутрішньогосподарська мережа з інфраструктурою була передана у комунальну власність сільських та селищних громад. В державній власності залишилась тільки міжгосподарська меліоративна мережа. Для забезпечення працездатності меліоративних систем як цілісних технологічних комплексів необхідно проводити своєчасно доглядові роботи, поточні і капітальні ремонти систем та гідротехнічних споруд як на міжгосподарській, так і на внутрішньогосподарській мережі.

Та якщо  ремонтно-доглядові роботи  на міжгосподарських об’єктах в умовах економічної кризи та зменшення обсягів фінансування виконуються кожного року, то експлуатація внутрішньогосподарських меліоративних систем практично не проводиться. Канали замулюються, заростають чагарником, споруди руйнуються, більшість гирл підтоплено, значна частина цих земель не використовується, чим знижується ефективність роботи меліоративних систем та зменшується врожайність сільськогосподарських культур.  Як наслідок, піднімається рівень ґрунтових вод, відбувається засолення грунтів та повторне заболочення земель, виникає загроза підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Стан внутрішньогосподарської мережі є катастрофічним, а тому для досягнення сприятливого стану осушених земель та максимальної віддачі з меліорованого гектара необхідно проводити експлуатаційні заходи по утриманню та забезпеченню працездатності внутрішньогосподарської інженерної інфраструктури.

Дрогобицьке УВГ,  як спеціально  уповноважений орган з питань меліорації земель, у відповідності до ст. 16 Закону України «Про меліорацію земель» неодноразово звертався з листами до голів сільських та селищних рад, землекористувачів, керівників фермерських господарств щодо співпраці на договірних засадах по забезпеченню працездатності внутрішньогосподарської меліоративної мережі. Результат відсутній.

 

ІІІ. Шляхи вирішення проблеми.

 

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Джерелом фінансування виконання ремонтно-доглядових робіт для забезпечення сталого функціонування внутрішньогосподарської меліоративної мережі могли б бути кошти, отримані в результаті встановлення фіксованого податку за використання меліорованих земель. З нашої точки зору доцільно було б встановити такий податок на рівні 0,05% від нормативної грошової оцінки 1 га землі для громадян – власників паїв та 0,1% – для сільських рад та недержавних сільськогосподарських підприємств.

1)      Вказана юридична дія потребує вирішення на законодавчому рівні, оскільки дала б змогу акумулювати і спрямовувати кошти на поточні, капітальні ремонти та реконструкцію інженерної інфраструктури внутрішньогосподарської меліоративної мережі. Виконавцями цих робіт на договірних засадах можуть бути, як управління водного господарства так і інші спеціалізовані організації.

2)      Не виключаємо вирішення вказаної проблеми шляхом надання в оренду сільськогосподарських угідь. З нашої точки зору при укладанні договорів оренди потрібно включати вимогу щодо підтримання внутрішньогосподарської меліоративної мережі в технічно-справному стані. Можливо для цього, в процесуальному плані на законодавчому рівні, зобов’язати це виконувати як власників землі  так і суб’єктів господарювання, з урахуванням  вищевказаного податку.

3)      Норма Закону України «Про меліорацію земель», а саме п.4 ст. 33 «винні у недотриманні правил або установленого режиму експлуатації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що призвело до підтоплення, заболочення, засолення, забруднення ґрунтів, вітрової і водної ерозії меліорованих земель, їх деградації, а також погіршення стану водних об’єктів – несуть відповідальність за порушення законодавства про меліорацію земель.» – не працює. Тому пропонуємо наділити певними важелями, можливо адміністративного характеру, впливу на власників земель і землекористувачів або розробити певну методику, яка б включала механізм вирішення даної проблеми.

ІY Економічне обґрунтування.

 

На прикладі Дрогобицького району розглянемо доцільність введення запропонованого фіксованого податку за використання меліорованих земель.

Загальна площа меліорованих земель в Дрогобицькому районі становить 30013 га, а площа сільськогосподарських угідь – 29176 га, в тому числі:

–         рілля – 20314 га;

–         сінокоси – 3896 га;

–         пасовища – 4959 га;

–         багаторічні насадження – 7 га.

Як правило для ведення сільськогосподарського виробництва громадянами та недержавними сільськогосподарськими підприємствами використовується рілля, яка між власниками і користувачами розподілена так :

– селяни-пайовики – 15392 га;

– землі запасу сільських рад – 545 га;

– недержавні сільськогосподарські підприємства – 4377 га.
Середня нормативно-грошова оцінка 1 га ріллі в Дрогобицькому районі становить 7080 грн.

Таким чином, у разі встановлення вищевказаного податку на меліоровані землі для підтримання в технічно-справному стані внутрішньогосподарських меліоративних систем було б залучено наступні кошти:

Податок на землі (ріллю) селян-пайовиків.

15392 х 7080 х 0,05 / 100 = 54487 грн. в рік,

а з 1 га  в рік – 3,53 грн.

Податок на землі (ріллю) сільських рад

та недержавних с/г підприємств.

4922 х 7080 х 0,1 / 100 = 34847 грн. в рік,

а з 1 га в рік – 7,08 грн.

Отже, щорічно на експлуатацію та ремонт внутрішньогосподарських меліоративних систем можна було б залучити 89334 грн.

Вартість очистки 1 км каналу екскаватором Е-304 Г становить орієнтовно 10,0 тис. грн. А тому за дані кошти кожного року можна проводити очистку 8 км внутрішньогосподарських каналів та здійснювати комплекс ремонтно-доглядових робіт на гідротехнічних спорудах – трубчатих переїздах, шлюзах-регуляторах, дренажних гирлах тощо.

Y Очікуваний результат.

Як показує практика, на осушених землях де проводиться комплекс агротехнічних, культуртехнічних, хімічних та інших видів меліорацій, підтримується оптимальний водно-повітряний режим, врожайність на 15-18% більша, ніж на немеліорованих землях.

Гру 15

Методи досягнення покращення роботи внутрішньогосподарської меліоративної мережі

  Назва організації –  Дрогобицьке управління водного господарства.

 Поштова адреса організації –  м. Дрогобич 82-100 , вул. Індустріальна, 5 Львівська область.

 Науковий керівник теми – Демчук Георгій Георгійович.

Контактний телефон – 032- 44-2-31-92

 

І. Наявність меліоративних систем в зоні діяльності УВГ.

 Дрогобицьке управління водного господарства обслуговує меліоративні системи та водогосподарські об’єкти в трьох адміністративних районах Львівської області – Дрогобицькому, Стрийському та Сколівському. В зоні обслуговування управління знаходиться  9  осушних систем, загальною площею  55,8 тис. га : Тершаківська о.с. – 2989 га, Бистрицька о.с. – 5582 га,  Тисменицька о. с. – 8564 га, система гончарного дренажу – 12878га у Дрогобицькому районі, Нежухівська о.с. – 6298 га, о.с. Жижава – 2590 га, Бережницька о.с. – 3165 га, о.с. Сукіль – 2633 га, о.с. Вівня – 3071га, система  гончарного дренажу – 7666 га у Стрийському районі, система гончарного дренажу – 323га у Сколівському районі.

Оснащеність  меліоративних систем характеризується такими параметрами: протяжність каналів на міжгосподарській меліоративній мережі становить 763,3 км, а на внутрішньогосподарській – 665,9 км, гідротехнічних споруд на м/г мережі – 501 шт. ( в т.ч. шлюзів-регуляторів – 109 шт.), а на в/г мережі – 818 шт. ( в т.ч. шлюзи-регулятори – 89 шт.).

Основним завданням як управління так і власників меліоративних фондів є забезпечення їх працездатності як цілісних технологічних комплексів, призначених для підтримання оптимального водно-повітряного режиму, який забезпечує сприятливі умови для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур.

 

ІІ. Проблеми експлуатації внутрішньогосподарської  меліоративної мережі.

 Для покращення стану меліорованих земель, збереження їх цілісності, ефективної експлуатації, відповідно до законів України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про меліорацію земель» та Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 р. №1253  вся внутрішньогосподарська мережа з інфраструктурою була передана у комунальну власність сільських та селищних громад. В державній власності залишилась тільки міжгосподарська меліоративна мережа. Для забезпечення працездатності меліоративних систем як цілісних технологічних комплексів необхідно проводити своєчасно доглядові роботи, поточні і капітальні ремонти систем та гідротехнічних споруд як на міжгосподарській, так і на внутрішньогосподарській мережі.

Та якщо  ремонтно-доглядові роботи  на міжгосподарських об’єктах в умовах економічної кризи та зменшення обсягів фінансування виконуються кожного року, то експлуатація внутрішньогосподарських меліоративних систем практично не проводиться. Канали замулюються, заростають чагарником, споруди руйнуються, більшість гирл підтоплено, значна частина цих земель не використовується, чим знижується ефективність роботи меліоративних систем та зменшується врожайність сільськогосподарських культур.  Як наслідок, піднімається рівень ґрунтових вод, відбувається засолення грунтів та повторне заболочення земель, виникає загроза підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Стан внутрішньогосподарської мережі є катастрофічним, а тому для досягнення сприятливого стану осушених земель та максимальної віддачі з меліорованого гектара необхідно проводити експлуатаційні заходи по утриманню та забезпеченню працездатності внутрішньогосподарської інженерної інфраструктури.

Дрогобицьке УВГ,  як спеціально  уповноважений орган з питань меліорації земель, у відповідності до ст. 16 Закону України «Про меліорацію земель» неодноразово звертався з листами до голів сільських та селищних рад, землекористувачів, керівників фермерських господарств щодо співпраці на договірних засадах по забезпеченню працездатності внутрішньогосподарської меліоративної мережі. Результат відсутній.

ІІІ. Шляхи вирішення проблеми.

 Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Джерелом фінансування виконання ремонтно-доглядових робіт для забезпечення сталого функціонування внутрішньогосподарської меліоративної мережі могли б бути кошти, отримані в результаті встановлення фіксованого податку за використання меліорованих земель. З нашої точки зору доцільно було б встановити такий податок на рівні 0,05% від нормативної грошової оцінки 1 га землі для громадян – власників паїв та 0,1% – для сільських рад та недержавних сільськогосподарських підприємств.

1)      Вказана юридична дія потребує вирішення на законодавчому рівні, оскільки дала б змогу акумулювати і спрямовувати кошти на поточні, капітальні ремонти та реконструкцію інженерної інфраструктури внутрішньогосподарської меліоративної мережі. Виконавцями цих робіт на договірних засадах можуть бути, як управління водного господарства так і інші спеціалізовані організації.

2)      Не виключаємо вирішення вказаної проблеми шляхом надання в оренду сільськогосподарських угідь. З нашої точки зору при укладанні договорів оренди потрібно включати вимогу щодо підтримання внутрішньогосподарської меліоративної мережі в технічно-справному стані. Можливо для цього, в процесуальному плані на законодавчому рівні, зобов’язати це виконувати як власників землі  так і суб’єктів господарювання, з урахуванням  вищевказаного податку.

3)      Норма Закону України «Про меліорацію земель», а саме п.4 ст. 33 «винні у недотриманні правил або установленого режиму експлуатації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що призвело до підтоплення, заболочення, засолення, забруднення ґрунтів, вітрової і водної ерозії меліорованих земель, їх деградації, а також погіршення стану водних об’єктів – несуть відповідальність за порушення законодавства про меліорацію земель.» – не працює. Тому пропонуємо наділити певними важелями, можливо адміністративного характеру, впливу на власників земель і землекористувачів або розробити певну методику, яка б включала механізм вирішення даної проблеми.

ІY Економічне обґрунтування.

 На прикладі Дрогобицького району розглянемо доцільність введення запропонованого фіксованого податку за використання меліорованих земель.

Загальна площа меліорованих земель в Дрогобицькому районі становить 30013 га, а площа сільськогосподарських угідь – 29176 га, в тому числі:

–         рілля – 20314 га;

–         сінокоси – 3896 га;

–         пасовища – 4959 га;

–         багаторічні насадження – 7 га.

Як правило для ведення сільськогосподарського виробництва громадянами та недержавними сільськогосподарськими підприємствами використовується рілля, яка між власниками і користувачами розподілена так :

– селяни-пайовики – 15392 га;

– землі запасу сільських рад – 545 га;

– недержавні сільськогосподарські підприємства – 4377 га.
Середня нормативно-грошова оцінка 1 га ріллі в Дрогобицькому районі становить 7080 грн.

Таким чином, у разі встановлення вищевказаного податку на меліоровані землі для підтримання в технічно-справному стані внутрішньогосподарських меліоративних систем було б залучено наступні кошти:

Податок на землі (ріллю) селян-пайовиків.

15392 х 7080 х 0,05 / 100 = 54487 грн. в рік,

а з 1 га  в рік – 3,53 грн.

Податок на землі (ріллю) сільських рад

та недержавних с/г підприємств.

4922 х 7080 х 0,1 / 100 = 34847 грн. в рік,

а з 1 га в рік – 7,08 грн.

Отже, щорічно на експлуатацію та ремонт внутрішньогосподарських меліоративних систем можна було б залучити 89334 грн.

Вартість очистки 1 км каналу екскаватором Е-304 Г становить орієнтовно 10,0 тис. грн. А тому за дані кошти кожного року можна проводити очистку 8 км внутрішньогосподарських каналів та здійснювати комплекс ремонтно-доглядових робіт на гідротехнічних спорудах – трубчатих переїздах, шлюзах-регуляторах, дренажних гирлах тощо.

Y Очікуваний результат.

 Як показує практика, на осушених землях де проводиться комплекс агротехнічних, культуртехнічних, хімічних та інших видів меліорацій, підтримується оптимальний водно-повітряний режим, врожайність на 15-18% більша, ніж на немеліорованих землях.

Вер 23

Науковий погляд на проблеми аграрного сектора в Стрийському районі

Народний часопис Стрийщини “Рідне поле”(П’ятниця, 19 вересня 2014 року)

Лип 10

Дрогобиччина 10 липня 2014р

Аби не крали піщано стаття з газети – гравійну суміш

Лип 10

Там де замулюються канали та заростають чагарником

Вільне слово №25 від 19-25 червня 2014р. Стаття 01 Стаття 02

Лип 10

Вільне слово

Вільне слово № 25 від 18-25 червня 2014рСтаття 01Стаття 02

Лип 10

Вільне слово №25 від 18-25 червня 2014р.

Стаття 01Стаття 02

Лип 09

Вільне слово № 25 від 19- 25 червня 2014р.

Стаття 01 Стаття 02

Лип 08

“Коли замулюються канали та заростають чагарником…”, опубліковано у “Вільному слові” № 25 від 19-25 червня 2014р.

Стаття 01 Стаття 02

Тра 28

В оренду можна брати навіть воду

Стаття з газети “Франковий край”, спецвипуск,09 травня 2014р.В оренду можна брати навіть воду

Кві 17

Вода – основа життя і здоров’я

Рідне поле № 15(2485) 11 квітня 2014рокустаття0002

Кві 17

Збережімо воду чистою

Бойківська думка №12(2003) 16-22 березня 2014 рокустаття0001

Кві 17

Збережімо воду чистою

Бойківська думка № 12(2003) 16-22 березнястаття0001

Кві 15

У будівництві та використанні міні-електростанцій не пасемо задніх

Вільне слово №14(597) 3-9 квітня 2014р.У будівництві та використанні

Бер 20

12

448

6356

6356

4565

4565

Лют 17

Щоб не допустити підтоплення

За інформацією прес-служби ДРДА, 10 лютого робоча група в складі першого заступника голови Дрогобицької райдержадміністрації С.Рудницького, заступника начальника Дрогобицького управління водного господарства П.Тітова та в.о. керівника відділу з питань ЦЗ, ЖКГ та інфраструктури РДА О.Тарбєєва обстежила русло річки Стрий на території Новокропивницької сільської ради.
У частині річки виявлено залишки льоду, які принесло течією після випуску води з Яворівського водосховища Турківського району, про що відділ цивільного захисту райдержадміністрації не був попередньо повідомлений. Але рівень води у річці був у межах норми.
Також оглянули міст через річку Рибничанку між селами Рибник та Довге Гірське. Встановлено, що вода підмила праву частину під’їзного насипу до моста зі сторони с.Довге – Гірське.
Дрогобицьким управлінням водного господарства проводиться моніторинг стану рівнів води та льодового покриву на річках району. Станом на 11 лютого рівні води в річках району були у межах норми, загрози підтопленню нема.

Гру 19

Робота техніки Дрогобицького управління водного господарства за листопад-грудень 2013 р.

Листопад 2013 р.

1. КП «Дрогобичводоканал»    

Договір №34 від 12.11.2013р. Сума угоди 2386,80 грн.

Договір №43 від 25.11.2013р. Сума угоди 2456,40 грн.

Виконання земляних робіт бульдозером ДЗ-42 (об’єм робіт – 3300 м3)

2. Нежухівська сільська рада Стрийського району «Розчистка потоку Святий та поліпшення екологічного стану на території Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області на 2013 р.»

Договір №40 від 04.11.2013р. Сума угоди 7460,00 грн.

Виконання земляних робіт екскаватором ЕК-1240 (об’єм робіт – 353 м3)

3. Подорожнянська сільська рада Стрийського району «Розчистка потоку Рудка та поліпшення екологічного стану на території Подорожнянської сільської ради Стрийського району Львівської області на 2013 р.»

Договір №42 від 08.11.2013р. Сума угоди 26384,00 грн.

Виконання земляних робіт екскаватором екскаватором ЕО-3211Д  (об’єм робіт – 2535 м3)

4. Довжанська сільська рада Дрогобицького району «Розчистка безіменного потоку та поліпшення екологічного стану на території Довжанської сільської ради»

Договір №44 від 22.11.2013р. Сума угоди 1998,00 грн.

Виконання земляних робіт екскаватором Е-304 (об’єм робіт – 1521 м3)

5. ДП «Дрогобицьке лісове господарство»

Договір №38 від 22.11.2013р. Сума угоди 1063,00 грн.

Виконання монтажних, навантажувально-розвантажувальних робіт автокраном КС-3577-2 (робота автокрана 8 м/год).

Грудень 2013 р.

1. Попелівська сільська рада Дрогобицького району «Ліквідація стихійного сміттєзвалища на території Попелівської сільської ради»

Договір №45 від 02.12.2013р. Сума угоди 12968,00 грн.

Виконання земляних робіт бульдозером ДЗ-42 (об’єм робіт – 2750 м3)

2. ТзОВ «Галичина-Захід» «Поточний ремонт внутрішньогосподарського каналу К-ІІІ Нежухівської о.с. на землях Ланівської сільської ради»

Договір №150 від 27.11.2013р. Кошторисна вартість 70086,00 грн.

Виконання земляних робіт екскаватором ЕК-1240 – 29474,00 грн (об’єм робіт – 1632 м3)

Виконання земляних робіт бульдозером ДЗ-42 – 4513,00 грн (об’єм робіт – 1025 м3).

Вер 30

Робота з сільськогосподарськими підприємствами

Останнім часом погіршився культуртехнічний стан земель – внутрігосподарська мережа заросла бур’янами та кущами, що є результатом безгосподарського ставлення сільгоспвиробників до меліорованих земель та повної відсутності експлуатаційних та ремонтних робіт. На меліорованих землях припинилося проведення агромеліоративних та агротехнічних заходів, внесення мінеральних та органічних добрив.

Меліоровані землі потребують більшої уваги як землекористувачів, так і управління водного господарства. Дрогобицьке управління водного господарства пропонує співпрацю з сільськогосподарськими підприємствами  щодо покращення водно-повітряного режиму  грунтів та збільшення урожайності на меліорованому гектарі. Тому ми звернулися до керівників найбільших сільськогосподарських підприємств Дрогобицького  району, а саме: ТзОВ «Дружба», ТзОВ «Перше Травня», ТзОВ «Ролів», ТзОВ «Літинське» з листами наступного змісту:

«Для своєчасного регулювання водно-повітряного режиму на меліорованих землях господарства  направляємо інформацію Львівської гідрогеолого-меліоративної експедиції про розподіл осушуваних земель за глибиною залягання грунтових вод на середину вегетаційного періоду, яка була розроблена на наше замовлення для подальшої співпраці з Вами.

На підставі даних результатів просимо приймати відповідні заходи для досягнення найоптимальніших умов вологозапасів у кореневмісному шарі рослин.

Сприятливий меліоративний стан осушених земель досягається за умови здійснення систематичного догляду за кожним елементом меліоративної мережі.  Відповідно до Закону України «Про меліорацію земель» питання правового збереження та утримання в належному стані осушної мережі вимагає особливої уваги з Вашої сторони, як землекористувача. Управління, як спеціально уповноважений орган в умовах обмеженого державного фінансування проводить ремонтно-доглядові роботи на міжгосподарській меліоративній мережі, проте для досягнення сприятливого стану осушених земель та максимальної віддачі з меліорованого гектару , необхідно проводити комплекс експлуатаційних заходів по  утриманню внутрішньогосподарської інженерної інфраструктури.

Враховуючи інтенсивне використання осушених земель для сільськогосподарського виробництва у вашому господарстві,  та  підтримання в технічно-справному стані водогосподарського комплексу, а також для досягнення високих врожаїв запрошуємо до співпраці на договірних засадах з управлінням водного господарства.

Управління за незначні кошти може надати відповідну допомогу по  забезпеченні працездатності внутрішньогосподарської меліоративної мережі, заключивши договір на технічне обслуговування . Договором передбачається виконання експлуатаційних заходів на внутрішньогосподарській меліоративній  системі, які включають:

а) догляд  за меліоративними каналами;

б) очистку їх від замулення, бур’янів, чагарникової та деревної рослинності,;

в)ремонт гідротехнічних споруд на каналах;

г) проведення заходів по додатковому зволоженню меліорованих грунтів (подача води на зволоження) ;

д) догляд та ремонт дренажних гирл; 

Все це дозволить одержати проектну урожайність  сільськогосподарських культур і покращити економічні показники використання меліорованих земель.

Для детального спілкування просимо звертатись у відділ експлуатації водогосподарських систем управління –  начальник відділу Карачевська Галина Станіславівна, тел. 2-37-76.

Сподіваємось на співпрацю»

Вер 24

Проти крадіїв гравію – рейдові бригади

krhr

Сер 24

“Карпатське море” таки буде?

k_more

Лип 24

Усім,що скидаємо в Бистрицю, Тисменицю, Стрий, відтак “багатий” Дністер

dnister5467

Лип 16

Як ми з природою, так і вона з нами

88340-178x122Планету все частіше охоплюють природні катаклізми і, здається, не треба буде передбачати падіння якогось астероїда, щоб усерйоз говорити про кінець світу.

Та чи інша країна (а то й континент) то знемагає від африканської спеки, то грузне у снігових заметах, то іде під воду повеней. Україна в тім числі. І не лише тому, що маємо Чорнобиль, який – і це треба нарешті збагнути -назавжди.

Замість оспіваних ласкавих львівських дощів усе частіше над нами проносяться шторми і буревії, неймовірні раптові зливи призводять до спустошливих повеней. Останнім часом не дивуємося з потрощених парків, вирваних з корінням дерев і повноводних рік на вулицях Львова.

Скільки стихій сталося останніми роками у гірських регіонах, коли зсуви ґрунту

нищать цілі села, розбурхані ріки зносять мости і хати, повені розливаються на десятки кілометрів! Століттями верховинці зводили житло на березі гірських річок, і нічого, жили собі преспокійно. Тепер вони, рятуючись, будуються вище у горах, де на них чатують ті самі зсуви.

У Карпатах суттєво порушено природний баланс. Вирубування лісу (здебільшого незаконно) ведеться хаотично, нещадно, по-варварськи. Про це свідчать не тільки систематичні повені, а й вілли-палаци, що їх вимурували головні наші лісоруби-лісолюби. Тим часом тільки одна доросла смерека «тримає» в ґрунті тонну (!) вологи, а гектар лісу випаровує її більше, ніж така ж площа водного плеса. У гірських річках зникли райдужна і струмкова форель, харіус, яких колись там було стільки, що Іван Франко ловив їх руками. Лісовози з краденою деревиною переїжджають потоки у верхів’ях, знищуючи нерестилища.

У люті морози і в літню спеку у рукотворних морях Дніпровського каскаду ГЕС масово гине від задухи риба. Страшної рани природі завдало бездумне осушення зволожених земель Волині й Полісся. Маючи найплодючіші у світі чорноземи, вирішили зробити такими ж плодючими й болота, але домоглися лише того, що міліють поліські озера й річки. Деякі екологи припускають,” що перлина Волині – озеро Світязь – може зникнути. Колись голубий Дунай тепер справедливо називають стічною канавою Європи, куди, крім інших нечистот, внаслідок аварій раз по раз потрапляють тонни й тонни смертельно отруйних хімікатів. Труби металургійних, хімічних, цементних та інших екологічно шкідливих підприємств викидають у повітря сотні мільйонів тонн отрути. З пошкоджених танкерів у Світовий океан нафта ллється, немов з нафтопроводу. Щохвилини більшає автомобілів, які екологічної ситуації теж не поліпшують. Кожен авіалайнер (а їх щодня у світі літають тисячі) залишає по собі в небі, крім видимої із землі білої смужки, чимало різної гидоти, що й псує озоновий шар.

З одного боку, повені в Галичині і в Закарпатті є національним стихійним лихом, з іншого – трагедією для конкретної родини. Катастрофічно тануть льодовики Гренландії й Антарктиди, вчені прогнозують, що у недалекому майбутньому рівень Світового океану підвищиться настільки, що затопить Нью-Йорк.

Зрештою, все у світі взаємопов’язане, все починається не тільки з бездумності й злочинного хижацтва, а й з малого, як-от тендітний пролісок, зрубана смерека чи труби «Криворіжсталі». Щороку лунають суворі заборони вирубувати і продавати новорічні ялинки. І що? Самі бачите, що коїться на львівських базарах у передсвяткові дні. Те ж саме і з первоцвітами, категорична заборона на збір і продаж яких існує тільки на папері.

Природа не може терпіти наруги над собою. Нам здається, що вона мовчить, бо не вміє говорити. Це ми глухі. Природа таким чином відповідає нам, «віддячує» за все те, що чинимо з нею, – щоб ми опам’яталися, згадали, що ми її діти, її невід’ємна частинка.

Лип 12

14 липня – День Дністра.

Відповідно до рішення засідання Басейнової Ради Дністра 2010 року, щорічно у другу субо­ту липня відзначається «День Дністра».

Річка Дністер відноситься до категорії великих річок і є другою рікою на території нашої держави після Дніпра.

Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км2. Середня річна ви­трата води в гирлі — 300 м3/с, річний стік — бл. 10 км3. Середній похил річки 0,56 м/км. Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського ка­ньйону; 0.5—1 м/с (у повноводдя — 1,5—2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.

Дністер у верхній частині (в межах Українських Карпат) — типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужу­ється — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а та­кож Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16—22 км.

Заплава Дністра (в межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована бага­тьма старицями й протоками (напри­клад рукав Турунчук). гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла — 16—22 км., у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.

Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі. України та Молдови. Більма його части­на розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України(Львівська, Івано-Франківська,     Чернівецька,     Тернопільська,     Хмельницька.     Вінницька та Одеська області).

Витік Дністра розташований біля села Вовчого Турківського району Львівської області. Дністер починається з невеликого джерела, розташованого в південній частині маси­ву Верхньодністровські Бескиди (Українські Карпати), на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м над рівнем моря. Від витоків до міста Старого Самбора річка в’ється серед карпатських гір. да­лі — тече рівнинними теренами України та Молдови.

Назва «Дністер» відома з давніх-давен. Її щоразу сприймали по-новому і тому вона видо­змінювалася. Перша згадка річки датована V ст. до н.е. у творах Геродота під назвою «Тірас» (ця на­зва має декілька походжень: іранське означає швидкий; курдське – дикий, неприборканий). Ще є зга­дка з античних часів про назву «Династріс» в IV ст. Амміаном Марцелліном. А взагалі, пояснення походження назви річки Дністер може бути простим: «дон» – вода, «стрий» – швидкий. Скіфи казали «don Istros», як: «ріка Дніпро» чи «ріка Дністер».

Природна рослинність басейну Дністра найкраще збереглася в Карпатах. Серед вищих рос­лин найпоширенішими в горах є смерека, ялиця та бук. Основна смуга поширення цих лісів — 100— 1400 м, тобто вони зростають лише в районі витоків Дністра та його карпатських приток. Нижче на схилах поширені змішані ліси. Ще нижче — листяні, серед яких основні породи: дуб. бук, граб, липа. В підліску трапляється ліщина. У вологих місцях — ясен та в’яз.

За межами Карпат природна рослинність збереглася мало. На Поділлі трапляються грабові та дубові ліси. В долинах річок дуже поширені чагарники. Придністровське Поділля – єдина в Украї­ні територія, де зустрічаються теплолюбні ліси дуба скельного, а в урочищі Шутроминське росте кі­лька десятків рідкісних для Західного Поділля дерев береки. У зв’язку з несприятливою дією гідроло­гічного режиму Дністровського водосховища більшість мілководь у верхній частині водосховища по­збавлені рослинності. У нижній частині рослинний покрив має фрагментарний характер. Найчастіше трапляються занурені рослини. У пригреблевій ділянці водосховища занурені рослини формують змішані зарості в суміші з нитковими водоростями.

Найбагатші у фауністичному плані частини басейну річки — верхів’я й пригирлова частина. У Карпатській частині переважають тварини, характерні для решти регіонів Українських Карпат. Од­нак тут, через порівняно велику кількість населених пунктів, вони не так поширені, як в інших части­нах Карпат. У лісах водяться козуля, борсук, заєць, білка, вепр, ласка, кіт лісовий. Часом захо­дять олені та рись.

Середній Дністер багатий на рибу. Тут водяться: верховодка, окунь, судак, підуст, густера, короп, краснопірка, сом, жерех. Рідкісними є марена, вирезуб і стерлядь. Із птахів найчис-ленніший вид — берегова ластівка, на островах водиться чимало мартинів і крячків. С та­кож водоплавні птахи. Часто трапляються сірі, рідше білі чаплі, лелека чорний та рибалочка.

У пониззі найбільше видів тварин зосереджено в Дністровських плавнях. Тут найчисленні-шими є водоплавні та водолюбні птахи, серед яких: пелікан, лебідь, великий та малий баклан, чапля,

болотний крячок. (Див. також Нижньодністровський національний природний парк). Луки пониззя Дністра — основне місце годівлі коровайок і жовтих чапель, занесених до Червоної книги України. важливі вони і як природні нерестовища для багатьох видів риб.

Вздовж Дністра створено чимало заповідних зон — національних природних пар­ків, заказників, пам’яток природи. Найбільшими заповідниками є «Регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бескиди» (Львівська область), «Галицький національний природний парк» (Івано-Франківська область), «Національний природний парк «Дністровський каньйон» (Тернопіль­ська область), «Хотинський національний природний парк» (Чернівецька область). «Національний природний парк «Подільські Товтри» (Хмельницька область). «Нижньодніпровський національний природний парк» (Одеська область).

Появу первісної людини на берегах Дністра та його приток датують першою полови­ною раннього палеоліту. Найвідомішою є ранньопалеолітична стоянка поблизу села Лука-Врубловецька (Хмельницька область), виявлена 1946 року (див. Лука Врублевецька стоян­ка). Подністров’я було порівняно густо заселене в часи трипільської культури і культури шнурової кераміки (4—5 тис. років тому). Давні слов’яни розселились на Дністрі не пізніше 1-го століття нашої ери. В середині 1-го тисячоліття н. е. цю територію населяли анти, а потім давньоруське пле­м’я тиверців.

Дністер упродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв’язувала Прикарпаття й Пониззя з Балканами і Близьким Сходом. У далекому минулому з півдня рі­чкою доставлялись вироби з металу, античний посуд, тканини тощо, а племена Подністров’я вивозили хліб, хутро, шкіру. З часів Київської Русі до середини XIX століття Дністром сплавляли до чорномор­ських портів цінну деревину (здебільшого так званий корабельний ліс), вивозили зер­но, хутро, мед, віск, зброю, вироби місцевих ремісників.

Тепер господарське значення Дністра зросло. Він дає питну воду для великих і малих міст, виробляє електроенергію.

На Дністрі побудовано три гідроелектростанції – Дубоссарська ГЕС (1950-1954рр.), Дніст­ровська ГЕС (1973-1983). Дністровська ГЕС-2 (2000-2009).

Дністер протікає через густо заселену територію у межах його басейну мешкає понад 10 млн. осіб. Через це рівень антропогенного навантаження на екосистему річки від витоків до гирла дуже високий. Крім того, на берегах його приток розташовані такі промислові гіган­ти: Дрогобицький та Надвірнянський нафтопереробні заводи. Стебницький калійний комбі­нат, Калуський «Хлорвініл». Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат.

У межах Львівської області вздовж берегів річки розташовано 47 господарств, які спричи­няють прискорене замулення й забруднення річки. У прибережній зоні річки розташовані господар­ські подвір’я, тваринницькі ферми, літні табори для худоби, склади міндобрив, городи, в багатьох мі­сцях земельні площі розорюються аж до самої річки.

Хоча річка Дністер не протікає через наші терени, але люди не задумуються над тим, що за­бруднюючи такі річки як Бистриця, Стрий, Тисмениця, Свіча, Сукіль та багато інших маленьких рі­чок, води яких поповнюють Дністер, ми самі завдаємо значної шкоди Дністру.

Дрогобицьке управління водного господарства також приймає участь у збереженні чистої води у р. Дністер. Нами щорічно проводиться роз’яснювальна робота серед населення районів які об­слуговує управління про дбайливе ставлення до наших річок та водойм, не допускання їх забруднен­ня та засмічення прибережних захисних смуг, водотоків. Надсилаються відповідні листи керівникам районів та сільським і селищним голова про підтримання чистоти і порядку на водних артеріях, що протікають по їх території.

Управління також задіює своїх працівників в різноманітних конкурсах, таких як «День До­вкілля», «До чистих Джерел» під час яких проводиться прибирання річок та потоків віл сміття. Оста­нні роки приймає участь в дитячому конкурсі «Барви Дністра» під час якого ведеться роз’яснювальна робота серед учнів шкіл про необхідність утримання річок в чистоті, унеможливлення скиду у них побутових та виробничих стоків і проводиться конкурс дитячого малюнку.

Проте всі жителі та організації повинні б свідомо підходити до питань збереження чистоти річок, потоків та водойм для того щоб ми могли передати нашим нащадкам найбільший скарб на зе­млі — чисту воду.

Начальник Дрогобицького управління
водного господарства Демчук Г. Г.

Лип 10

Аби водне плесо завжди було чистим…

4ust

Чер 12

Гравійно-пісочне «ельдорадо» збагачує ділків

gazeta 85

Тра 23

23 травня 2013 року на базі Житомирського міжрайонного управління водного господарства відбулася виробнича нарада з керівниками водогосподарських організацій з питань готовності осушувальних систем до роботи у 2013 році.

Метою наради є підведення підсумків роботи водогосподарських організацій з питань готовності осушувальних систем до роботи у вегетаційному періоді 2013 року.
Участь у зазначеній нараді взяли представники Держводагентства, водогосподарських організацій, місцевого самоврядування, наукових організацій та інші.
Довідково:
Осушувальні системи відіграють надзвичайно важливу роль у сталому виробництві сільськогосподарської продукції багатьох регіонів країни, а також у захисті земель і населених пунктів від підтоплення і затоплення. І як показав 2013 рік, осушувальні системи окрім іншого відіграли важливу роль у забезпеченні безаварійного пропуску весняної повені.

Тра 19

Пропозиції, щодо підвищення урожайності сільськогосподарських культур на меліорованих землях в зоні діяльності управління.

  1. Перш за все для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур на осушених землях важливе значення має правильне їх розміщення у сівозміні.
  2. Зона обслуговування Дрогобицького УВГ – Дрогобицький, Стрийський та Сколівський райони  – це  передгір’я Карпат, де переважають оглеєні та важкі глейові грунти. На таких грунтах навіть найбільш ефективний спосіб осушення – гончарний дренаж – не забезпечує сільськогосподарські культури від вимокання , тому що через водопроникний горизонт не просочується вода до дрен. На землях з такими грунтами дуже добрі наслідки дає глибоке розпушування  через 1-1,2 м на глибину 50-70 см і більше  – це розпушує глейовий горизонт і створює можливість для просочування води з верхніх горизонтів у нижні  і далі до дрен. А це сприяє значному поліпшенню водно-повітряного режиму  і підвищенню врожаю сільськогосподарських культур. На осушених землях, котрі розташовані у зоні обслуговування Дрогобицького УВГ доцільно провести глибоке розпушування грунтів на площі 46 370 га.
  3.  На важких глеєвих грунтах  найкращим способом відведення зайвої води з верхніх горизонтів являється кротовий дренаж, нарізаний у верхньому шарі цього ж горизонту . Пропонуємо провести кротування на площі 580 га ( Бистрицька та Тисменицька осушні системи Дрогобицького р-ну). Кротовий дренаж потрібно нарізати в залежності від глибини залягання глейового горизонту у верхньому його шарі ( переважно на глибині 45-60 см ). Для чутливих на перезволоження культур оптимальною є відстань між кротодренами – 4м, для менш чутливих -8м. Ефективно проводити кротовий дренаж і на  торфових грунтах . На території Волощанської  сільської ради на площі -15 га – виготовити проект : «Видобуток торфу для внесення його на поля».
  4. Для підвищення врожаю овочевих культур та картоплі на осушених землях  є проведення вузько загінної оранки, формування підвищення гряд та гребенева посадка культур. Вузькозагінна оранка прискорює відведення зайвої води не лише запобігає вимоканню культур, але також посилює аерацію та проходження окисних процесів грунту. Глибокі борозни між загонами відіграють роль додаткової мережі канав по яких спливає зайва вода.
  5. На площі 11,2 тис. грн. провести вапнування кислих грунтів. ( Дрогобицький та Сколівський

райони).

  1. Для отримання високих врожаїв на меліорованих землях  землекористувачам потрібно

дотримуватись рекомендацій інституту «Львівдіпроводгосп» щодо використання осушених

угідь.