Return to IV. Відділ експлуатації водогосподарських систем

Ведення с/г виробництва

В рамках продовження співпраці зі Стрийською РДА 25.02.2016 року підписаний договір підряду між ТзОВ “Галичина-Захід” та Дрогобицьким УВГ щодо ” Розчистка від дерев і чагарнику внутрішньогосподарських каналів К-3-2-1 та К-3-1 Нежухівської осушної системи на замлях Кавської  сільської ради Стрийського району”. Договірна ціна складає 18076 грн. Працівники Стрийської експлуатаційної дільниці в березні місяці приступили до виконання робіт, вартість виконаних робіт склала 8,1 тис. грн, на даний час роботи продовжуються.

 

інвесторами-по-Дрогобицькому-р-ну-за-2015-р.

інвесторами-по-Стрийському-р-ну-за-2015-р.

Проблеми ведення сільськогосподарського виробництва в Дрогобицькому районі.

На сьогоднішній день відомо, що сільськогосподарське виробництво на теренах Дрогобиччини і його вирішальна галузь – землеробство – здійснюється в складних грунтово-кліматичних умовах.

Земля – є основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції. За кордоном фермер ніколи не візьметься вирощувати що-небудь, поки не вивчить складу грунтів. Треба ж знати скільки добрив вносити. Бо, в піщаних грунтах, наприклад не вистачає магнію, у кислих – кальцію, для карбонатних дефіцитним є залізо.

На підвищення урожайності сільськогосподарської продукції впливає також і меліорація, так як без врегулювання водно-повітряного режиму ґрунтів, ніякі інші заходи (ні обробіток ґрунту, ні внесення добрив, ні елітне насіння) не дадуть бажаних наслідків, тобто приросту урожаю. Меліорація в європейському розумінні значення цього слова – це синонім прогресу, поскільки кожне покращення, то крок вперед, а особливо  в умовах глобального потепління і зменшення кількості атмосферних опадів. Меліорації страхують хлібороба в екстремальні по опадах періоди і роки.

У Дрогобицькому районі з понад 64 тис.га сільськогосподарських угідь – 30 тис.га (46,9%)меліоровані. Контроль за меліоративним станом осушуваних земель в районі здійснює Дрогобицьке управління водного господарства спільно з Львівською гідрогеолого-меліоративною експедицією. Така оцінка проводиться по критеріях водного режиму земель, а саме: глибині залягання рівнів ґрунтових вод /РГВ/, вологості ґрунтів, термінах відводу поверхневих і гравітаційних вод з кореневмісного шару ґрунтів. Виділяється три градації /ступені/ меліоративного стану осушених земель – сприятливий, задовільний і незадовільний. Для цього на меліорованих землях побудована мережа спостережувальних свердловин, проводиться комплекс гідрогеолого-меліоративних робіт. За результатами проведених робіт експедицією щорічно видається оцінка фактичного меліоративного стану осушуваних земель на передпосівний і середину вегетаційного періодів та прогноз меліоративного стану цих земель з півторамісячною завчасністю. Ці документи доповнюються рекомендаціями про необхідність покращення меліоративного стану, та родючості земель на окремих ділянках, або цілих системах.

Дослідження експедиції і практика виробництва с/г продукції на меліорованих землях сьогодення свідчать про низький рівень виконання планових чи запрограмованих показників по врожайності, а тим більше досягнення проектної врожайності господарствами в регіоні. Якщо проаналізувати це в розрізі господарств, то лише 25-30% і з них на меліорованих землях виростили запроектований урожай по основних культурах.

В чому ж причина такої невідповідності? Перш за все в тому, що земля як основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції, повною мірою не затребувана. Догляд за внутрігосподарською мережею з боку землевласників і землекористувачів району повністю відсутній, що привело до погіршення водно-повітряного режиму земель і родючості ґрунтів.  У наслідок цього спостерігається спад інтенсифікації землеробства не лише на меліорованих землях, але і на богарних. Для  нашої агрокліматичної зони  характерна недостатня і нестійка природна зволоженість, випаровування                       перевищує надходження вологи, що призводить до щорічного дефіциту вологозабезпечення земель. Недостатня кількість опадів під час вегетації часто  супроводжується великими бездощовими періодами і зменшенням вологозапасів в орному шарі грунту. Це зумовлює низьку продуктивність землеробства і значне коливання врожайності сільськогосподарських культур. Радикальним заходом для поліпшення умов ведення сільськогосподарського виробництва на осушених землях  при недостатньому зволоженні земель вважається регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів.  Досліди проведені експедицією показали, що підтримання вологозапасів в активному шарі ґрунту в границях оптимальної вологи (65 – 80% від ПВ) за вегетаційний період дає гарантію одержання високих врожаїв. Недотримання цих параметрів приводить до зниження врожайності пшениці на 2-3 ц/га, цукрових буряків – 20-30 ц/га, картоплі – 10-18 ц/га.

На меліорованих землях припинилося проведення агротехнічних та агро меліоративних заходів, внесення у відповідних дозах органічних і мінеральних добрив. Про кротовий дренаж також немає і мови. В кінцевому результаті це спричинило посилення процесів ущільнення ґрунтів, ріст кислотності й дефіциту балансу гумусу, тобто зменшення їхньої родючості. Досліди, які проводились Львівською ГГМЕ на меліорованих землях, показують також, що проведення агромеліоративних заходів підвищує врожайність сільськогосподарських культур на 15-18%, а в комплексі з вапнуванням – на всі 30%.

Аналіз забезпеченості ґрунтів поживними речовинами, проведений спеціалістами ЛГГМЕ, показав, що на 30 відсотках ґрунти систем слабо забезпечені рухомими сполуками азоту, на 24 – доступним для рослин фосфором, на 90 – рухомим калієм, на 69 – ґрунти не забезпечені рухомими сполуками міді і т.д. Вміст гумусу в орному шарі незадовільний на третині площ.

Львівська гідрогеолого-меліоративна експедиція (Львівська обл..,Жовківський р-н,с.Малехів, вул. Л.Українки) на базі інформаційно-дорадчого центру Львівського управління водних ресурсів сьогодні готова надавати послуги сільськогосподарським виробникам по широкому спектру  показників, а саме про необхідність:

– норми внесення органічних і мінеральних добрив під

запланований урожай;

– регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів;

– агротехнічних та агромеліоративних заходів;

– вапнування кислих ґрунтів;

– еколого – меліоративний стан осушених земель;

– прогнозування меліоративного стану осушених земель;

– збереження та підвищенню родючості грунтів;

– агрохімічна оцінку стану грунтів, хімічний стан поверхневих і

підземних  вод;

– збереження природи від хімічного забруднення.

Заходи з покращення стану меліорованих земель, які включають цілий комплекс робіт спрямованих на підвищення їх родючості можуть виконуватись на договірних засадах Дрогобицьким управлінням водного господарства (м. Дрогобич вул. Індустріальна, 5), а саме:

–          очистка внутрігосподарської меліоративної мережі (каналів) від замулення та закущеності;

–          виконання культуртехнічних заходів на сільськогосподарських угіддях;

–          ремонт дренажних систем, гирл та гідротехнічних споруд;

–          регулювання водно-повітряного режиму;

–          ремонт та влаштування під’їздних доріг;

–          глибоке розпушення важких мінеральних грунтів.

 

Проблеми ведення сільськогосподарського виробництва в Стрийському районі.

На сьогоднішній день відомо, що сільськогосподарське виробництво на теренах Стрийщини і його вирішальна галузь – землеробство – здійснюється в складних грунтово-кліматичних умовах.

Земля – є основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції. За кордоном фермер ніколи не візьметься вирощувати що-небудь, поки не вивчить складу грунтів. Треба ж знати скільки добрив вносити. Бо, в піщаних грунтах, наприклад не вистачає магнію, у кислих – кальцію, для карбонатних дефіцитним є залізо.

На підвищення урожайності сільськогосподарської продукції впливає також і меліорація, так як без врегулювання водно-повітряного режиму ґрунтів, ніякі інші заходи (ні обробіток ґрунту, ні внесення добрив, ні елітне насіння) не дадуть бажаних наслідків, тобто приросту урожаю. Меліорація в європейському розумінні значення цього слова – це синонім прогресу, поскільки кожне покращення, то крок вперед, а особливо  в умовах глобального потепління і зменшення кількості атмосферних опадів. Меліорації страхують хлібороба в екстремальні по опадах періоди і роки.

У Стрийському районі з понад 46,2 тис.га сільськогосподарських угідь – 25,4тис.га (55%)меліоровані. Контроль за меліоративним станом осушуваних земель в районі здійснює Дрогобицьке управління водного господарства спільно з Львівською гідрогеолого-меліоративною експедицією. Така оцінка проводиться по критеріях водного режиму земель, а саме: глибині залягання рівнів ґрунтових вод /РГВ/, вологості ґрунтів, термінах відводу поверхневих і гравітаційних вод з кореневмісного шару ґрунтів. Виділяється три градації /ступені/ меліоративного стану осушених земель – сприятливий, задовільний і незадовільний. Для цього на меліорованих землях побудована мережа спостережувальних свердловин, проводиться комплекс гідрогеолого-меліоративних робіт. За результатами проведених робіт експедицією щорічно видається оцінка фактичного меліоративного стану осушуваних земель на передпосівний і середину вегетаційного періодів та прогноз меліоративного стану цих земель з півторамісячною завчасністю. Ці документи доповнюються рекомендаціями про необхідність покращення меліоративного стану, та родючості земель на окремих ділянках, або цілих системах.

Дослідження експедиції і практика виробництва с/г продукції на меліорованих землях сьогодення свідчать про низький рівень виконання планових чи запрограмованих показників по врожайності, а тим більше досягнення проектної врожайності господарствами в регіоні. Якщо проаналізувати це в розрізі господарств, то лише 20-35% і з них на меліорованих землях виростили запроектований урожай по основних культурах.

В чому ж причина такої невідповідності? Перш за все в тому, що земля як основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції, повною мірою не затребувана. Догляд за внутрігосподарською мережею з боку землевласників і землекористувачів району повністю відсутній, що привело до погіршення водно-повітряного режиму земель і родючості ґрунтів.  У наслідок цього спостерігається спад інтенсифікації землеробства не лише на меліорованих землях, але і на богарних. Для  нашої агрокліматичної зони  характерна недостатня і нестійка природна зволоженість,                            випаровування  перевищує надходження вологи, що призводить до щорічного дефіциту вологозабезпечення земель. Недостатня кількість опадів під час вегетації часто супроводжується великими бездощовими періодами і зменшенням вологозапасів в орному шарі грунту. Це зумовлює низьку продуктивність землеробства і значне коливання врожайності сільськогосподарських культур. Радикальним заходом для поліпшення умов ведення сільськогосподарського виробництва на осушених землях  при недостатньому зволоженні земель вважається регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів.  Досліди проведені експедицією показали, що підтримання вологозапасів в активному шарі ґрунту в границях оптимальної вологи (65 – 80% від ПВ) за вегетаційний період дає гарантію одержання високих врожаїв. Недотримання цих параметрів приводить до зниження врожайності пшениці на 3-4 ц/га, цукрових буряків – 25-30 ц/га, картоплі – 12-16 ц/га.

На меліорованих землях припинилося проведення агротехнічних та агро меліоративних заходів, внесення у відповідних дозах органічних і мінеральних добрив. Про кротовий дренаж також немає і мови. В кінцевому результаті це спричинило посилення процесів ущільнення ґрунтів, ріст кислотності й дефіциту балансу гумусу, тобто зменшення їхньої родючості. Досліди, які проводились Львівською ГГМЕ на меліорованих землях, показують також, що проведення агромеліоративних заходів підвищує врожайність сільськогосподарських культур на 15-18%, а в комплексі з вапнуванням – на всі 30%.

Аналіз забезпеченості ґрунтів поживними речовинами, проведений спеціалістами ЛГГМЕ, показав, що на 30 відсотках ґрунти систем слабо забезпечені рухомими сполуками азоту, на 24 – доступним для рослин фосфором, на 90 – рухомим калієм, на 69 – ґрунти не забезпечені рухомими сполуками міді і т.д. Вміст гумусу в орному шарі незадовільний на третині площ.

Львівська гідрогеолого-меліоративна експедиція (Львівська обл..,Жовківський р-н,с.Малехів, вул. Л.Українки )на базі інформаційно-дорадчого центру Львівського управління водних ресурсів сьогодні готова надавати послуги сільськогосподарським виробникам по широкому спектру  показників, а саме про необхідність:

– норми внесення органічних і мінеральних добрив під

запланований урожай;

– регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів;

– агротехнічних та агромеліоративних заходів;

– вапнування кислих ґрунтів;

– еколого – меліоративний стан осушених земель;

– прогнозування меліоративного стану осушених земель;

– збереження та підвищенню родючості грунтів;

– агрохімічна оцінку стану грунтів, хімічний стан поверхневих і

підземних  вод;

– збереження природи від хімічного забруднення.

Заходи з покращення стану меліорованих земель, які включають цілий комплекс робіт спрямованих на підвищення їх родючості можуть виконуватись на договірних засадах Дрогобицьким управлінням водного господарства (м. Дрогобич вул. Індустріальна, 5), а саме:

–         очистка внутрігосподарської меліоративної мережі (каналів) від замулення та закущеності;

–         виконання культуртехнічних заходів на сільськогосподарських угіддях;

–         ремонт дренажних систем, гирл та гідротехнічних споруд;

–         регулювання водно-повітряного режиму;

–         ремонт та влаштування під’їздних доріг;

–         глибоке розпушення важких мінеральних грунтів.